"BaraBooka. Простір української дитячої книги" назвав найкращі книжки року для дітей і підлітків

Вечірній Київ, 20/12/2016 × 08:54

Проект підтримки дитячого читання "BaraBooka. Простір української дитячої книги" назвав вже втретє визначив лауреатів серед дитячих, підліткових та родинних видань року.

Відзнаки отримали книжки в 10 номінаціях, серед яких дебют автора, ілюстратора і видавництва, а також поет, прозаїк та ілюстратор року, пізнавальні книжки, видання для батьків, підлітків і класика родинного читання.

Серед дебютантів переможцями цього року стали: Мія Марченко з фентазі "Місто тіней" (дебют в прозі, вона ж відзначена Корнійчуковською премією і першою премією конкурсу «Коронація слова» в номінації "Найкращий прозовий твір для дітей середнього шкільного віку"), Романа Рубан з розвиваючою книгою для малюків "Славні професії борсука" (дебют в ілюстрації), видавництво "Wise bee" з книжкою Марини Павленко для дівчат-підлітків "Моя класнюча дівчинка"(видавничий дебют).

Дитячим поетом року назвали Григорія Фальковича ("Шалахмонеси"), прозаїком - Валентину Вздульську ("Плутон") а ілюстраторкою - Оксану Булу ("Зубр шукає гніздо").

В номінації «Пізнавальна книжка року» перемогла абетка-енциклопедія "Франко від А до Я", а у «Класиці родинного читання - повість Гості на мітлі" Володимира Рутківського про стару відьму, яка шукає собі ученицю. Батьківською книжкою року став "Тато в декреті" Артема Чапая, в якій розповідається про особистий досвід виховання дітей.

Дві книжки отримали спеціальні відзнаки – це "Хрестоматія сучасної української дитячої літератури" ("Шпаргалка для вчителя") та "Шапочка і кит" Катерини Бабкіної («Книжка, що рятує»).

Крім того, упродовж останнього місяця на сайті проекту тривало читацьке голосування, в якому найбільшу прихильність здобула серія книжок про китеня Тимка письменниці Еліни Заржицької.

Буктрейлер к книге М. Твена "Приключения Тома Сойера"

Інтеграція двох літератур - об’єктивна необхідність

 

Головний смисл «Звернення науково-педагогічної спільноти, представників громадськості та всіх небайдужих» до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич простий і зводиться до прохання не здійснювати інтеграцію шкільних навчальних дисциплін мовно-літературного циклу – української мови, літератури та зарубіжної літератури. Власну точку зору на процес міжпредметної інтеграції висловлює доктор філологічних наук, професор Григорій Клочек.
У листі, під яким поставили підпис більше тисячі підписантів, йдеться про високу значущість цих навчальних предметів. Особливо ретельно аргументується важливість зарубіжної літератури: «Твердження, що в жодній країні світу немає шкільного предмета "Зарубіжна література", - пишеться в листі, - у жодному випадку не можемо вважати аргументом. Цей курс, справді, є унікальним, єдиним на всьому пострадянському просторі, він невипадково з’явився в роки, коли Україна здобула свою НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. (його поява за інших умов була НЕМОЖЛИВОЮ). Він сприяє формуванню полікультурної особистості, яка живе у відкритому мультикультурному світі й має бути не лише толерантною до чужої культури, а й навчитися її поважати. Таким чином, курс зарубіжної літератури є своєрідним щепленням від ксенофобії, нацизму й сепаратизму».                                                                                    ЧИТАТИ ДАЛІ